Роберт Бернс

Епіграма на переклади епіграм (1)
(замість передмови)

Не змігши сам вірші писати
Він інших став перекладати.
Рида поет – що він зробив!
Не переклав, а перевів!

Душа моя в горах (2)

Душа моя в горах, у горах, не тут,
У гори мисливські ріжки мене звуть,
Десь там, між вершин, своє щастя забув...
Душа моя в горах, хоч де б я не був.

На північ, на північ! Де гори і сніг,
Де воля справіку ввійшла у пісні,
Де в зоряні ночі бентежним блукав,
Уперше знаходив і вперше кохав.

Вперед, до засніжених гордих вершин,
Вперед, до яруг, і струмків, і долин,
Вперед, до кучер і до древніх лісів,
Вперед до кипучих шумних стрімчаків!..

Бо в горах душа моя, в горах, не тут,
Бо в гори мисливські ріжки мене звуть,
Десь там, серед гір, своє щастя знайду,
Я родом із гір, і до гір я іду...

Росяні житa (3)

Йшло дівча собі по полю
В росяних житах,
Замочило литки голі
В росяні жита.

Chorus:
Та й намоклася нівроку
У тамтих житах,
От була йому морока –
Йти через жита!

Те дівча когось зустріло
Ранком росяним,
Цілувало так несміло
І було сумним.

Chorus:
Бо ж намоклося нівроку
У тамтих житах,
От, знайшло собі мороку –
Йти через жита!

А про те нащо й до кого
Ходять у жита,
Не скажу я вам нічого –
Відповідь проста!

Моя любов (4)

Моя любов далеко так,
Далеко так, нелегко так
Далеко так – лихий талан!
О, тільки б поруч ти була.

Chorus:
О, будь, кохана, при мені
Так близько-близько при мені
Вуста одні, серця одні
І день при дні в любові.

Довкола – хмурі небеса,
Вітри і холод, я в них сам
О, подаруй мені тепло
З своїх таких моїх долонь.

Chorus.
О, будь...

Зрадливі друзі і рідня,
Колючі стріли злого дня –
Ніщо не змусить відректись
Твоїх очей і любих рис.

Chorus.
О, будь...

Похмурий час бере своє,
Забув, що ти у мене є...
І тільки посміх щирий твій
Навік торкнувсь юначих мрій.

Chorus:
О, будь, кохана, при мені
Так близько-близько при мені
Вуста одні, серця одні
І день при дні в любові.

Моє дівча, ти квітонька... (5)

Моє дівча, ти квітонька,
Що в червні розцвіта.
Моє дівча, ти пісенька –
Глибока і проста.

Як зорі, що в твоїх очах,
Моя любов горить
І буде так, моє дівча,
Поки існує світ.

Нехай впадуть гірські хребти,
Хай висхне океан,
Та я клянуся берегти
Найбільше із кохань.

Моя кохана, посміхнись,
Ще трішки підожди,
І я з чужої сторони,
Вернуся назавжди!

Союз (6)

Забудьте велич давніх днів,
Забудьте давню славу,
Бо час і ймення не лишив
Од вашої держави.

То вам усім, хто йшов на смерть
Така винагорода –
Вітчизну продано тепер
Забродами забродам.

Невже ж то гордий дух охляв,
Нескорений у герцях,
Що Богом вкраяна земля
Окраїною зветься?

Не раз в бою мечі сталив
Мій нарід, гордий зроду.
Його ж за гроші продали
Заброди і забродам...

Нащо я бачу цю ганьбу,
Чому я не загнув
У час, як кожен ладен був
Померти за країну?

Хоч силу в серці маю я,
Та вдіяти щось годі –
Вітчизна продана моя
Забродами забродам...

Лемент (7)

В тіні туманних вершин одинокий блукаю,
Там де суворі вітри безнастанно ревуть.
Я відчуваю, як серце на клаптики крає
Буря, що хвилями лютими стеле мій путь.

В пінявім вирі так хочеться криком кричати,
З рідного берега доля зганяє мене.
Я покидаю долини в заквітчаних шатах,
Я покидаю кохання моє весняне.

Більш не підемо удвох, не пригорнеться люба,
Не засміється до місяця, що в небесах.
І не зімкнуться обійми, не стрінуться губи –
Краплями сліз застигає холодна роса...

Ніжного трепету тої п’янкої любові
Більш не торкнуться мої загрубілі вуста.
Я на далекому березі, вітер зимовий,
І невідомість, і тлін, безнадія пуста...

____________________
1) Epigram on Elphinstone’s translation of Martial’s epigrams
2) My Heart In The Highlands
3) Coming Through The Rye
4) Forlorn, My Love
5) My Luve’s Like A Red Red Rose
6) The Union
7) Lament