Єжи Фіцовський

Єжи Фіцовський (1924 – 2006) – варшав'янин, поет, прозаїк, перекладач. Підчас ІІ світової жив на передмісті Варшави. Був в'язнем німецьких концтаборів, брав участь у Варшавському повстанні 1944 р. За освітою – філософ і соціолог. Був професором Варшавського університету. У 1948-1950 рр. мандрував з циганським табором. Переклав і опублікував вірші циганської поетеси Папуши. Був видатним знавцем єврейської культури, зокрема творчости Бруно Шульца, перекладав Лорку.

молитва до святої воші

Було це весною 1944 року під час
дезинфекції циганського блоку
у концтаборі Аушвіц-Біркенау

спідниці хусти
в’яли у відвошивлювальні
всі у захисних барвах

у маках калюжницях скабіозах
на випадок лугу
який не трапиться

циганка у лазні біркенау
обдерта з кольорів
із затиснутим кулаком
одягнута
у довгу хвилясту воду

сховала у долоні
зернятко життя
насіння втечі
поміж лінією життя
і лінією серця
на перехресних дорогах
хіромантії

сховала у жмені
останню вошу
яка завжди відходить
коли смерть приходить

співала циганка
у лазні біркенау

сванта джюв
на джя мандир

свята вошо
не залишай мене
не дам тобі відійти
тільки ти мені залишилась
бог у пеклі не буває

твої сестри відходять
від наших померлих
залишся зі мною
захисти мене
свята вошо

підбіг з нагаєм наглядач
викрутив їй пальці
що там маєш злодійко покажи
той брильянт
монету золото

І впала воша
і впала зірка

Залишилась пуста долоня
і небо пусте
І входив у нього
за димом дим
за димом дим
(З циклу “Смерть єдинорога” /1981/)

риба на піску

З вод, що розступилися,
безвладні,
викинута на берег
задихана риба
стримує, роздимає
рожеві зябра,
вбиває в нас цвях
срібного ока.

Вбиймо її
мовчазним ножем.

Аби нас не будила
на березі ночі
своїм виттям.
(З циклу “Піктограми” /1962/)

Ґ + М + В

Кухонні двері юхтової масті
з солом’яною косою,
на них писаний крейдою
знак математики освяченої.
Треба хоча б грудкою снігу
розв’язати Царське Рівняння
Ґаспара,
Мельхіора,
Валтасара:

Ґ + М + В =
= Мак у штруделях, вічно закручений,
Віфліємська Мітла з космічної лози,
що мете Чумацький шлях.
Золото зморшкуватих родзинок,
що втікають у дріжджові нірки,
Мирра Бігосів, що пирхають,
тріпачок покутне Кадило.

А те царство січневе,
трияке трицарювання
відбувається
серед каструльних салютів
у Ґасперсії,
у Мельхіорданії
і у Валтасарбайджані.
(З циклу “Амулети і дефініції” /1960/)

______________
* У Польщі 6 січня святкують Trzech Króli (Трьох Царів) і, згідно з традицією, пишуть на дверях свяченою крейдою перші літери їх імен.

ритуал

де св. себастіан
обростаючи цільно
стрілами з пір’я
окриляється
до відльоту
у спасіння високе

там лучник з примруженим оком
непровидіння
грає на лютні тятиви
sanctus
sanctus
sanctus
(З циклу “Ґрипс” /1979/)

теслі

тесля Йосип пригорнув бога
стругав йому цяцьки з кедра

другий тесля не гірший
витесав йому хрест

теслярство добре вміє
і пекло і небо

зі стовбура дерева невинного
безгрішною сокирою
(З циклу “Ґрипс” /1979/)

шестирічна з ґетто
що жебрала на смольній у 1942 році

вона не мала нічого
крім очей на виріст
в них зовсім ненавмисне
дві зірки давида
може б їх погасила сльоза

тож плакала

її мова
не була сріблом
вартувала щонайменше
плювка відвернутої голови
її плаксива мова
повна горбатих слів

тож замовкла

її мовчання
не було золотом
варте щонайбільше
5 грошів може якої морквини
дуже ґречне мовчання
з єврейським акцентом
голоду

тож померла
(З циклу “Прочитання попелу” /1979/)

з полемківщини*

у заростях підбілу
у хащах вероніки
виноградні слимаки
під куполами мушель
стоять церквицями

біля їх склепінь
попівський хор
богомільну пісню
як джмелів** так джмелить
кирієелейсон***

оспалий час
йшов туди завернув
господи

слимак
мандрівник чорний
перебіг йому дорогу
(З циклу “Ініціал” /1994/)

__________________
* Полемківщиною автор називає лемківські терени, опустілі внаслідок проведення операції “Вісла”.
** (infinitiv: джмеліти ) тобто гудіти, як джміль.
*** Господи, помилуй нас! ( грецьк. )