ЖЕНЯ-ПРОДАВНИЦЯ
Хай кімната - це крамниця,
а коробка - гаманець,
Женя буде продавниця,
Владик буде покупець.
Фортеп’яно - то вітрина,
різний крам на ній стоїть:
трактор, возик і машина,
лялька, мавпочка й ведмідь.
Книжка, бублик і лінійка,
півцукерки, кулька, цвях,
фотокарточка Андрійка,
де він з м’ячиком в руках.
Голова від Буратіно,
помаляканий блокнот,
біла рамка від картини
і рожевий бегемот.
Ох, торгівля - не забавка!
Обіпершись на стілець,
Женя бачить: до прилавка
вже підходить покупець.
Гроші-кубики виймає
із коробки-гаманця,
а купити що - не знає,
хоч питай у продавця!
Тож, щоб він часу не гаяв,
продавниця вже й сама
у торбину накладає
краму всякого сповна.
Торг почався першокласний!
Як піде усе без змін,
доведеться передчасно
зачиняти магазин.
ПІДЗЕМНИЙ ГАРАЖ
Швидко мелькають совочки
на дитячому майдані -
перерили весь пісочок
мама Толі й мама Тані.
Роблять гори, риють ями,
і канави, і проходи,
риють дві невтомні мами,
та машини не знаходять.
Вже знайшли маленький м’ячик,
жовті грабельки і сині,
і відерце, і собачку,
не знайшли лише машини.
Таня знає, в чім причина:
то вона перестаралась,
коли Толину машину
у гараж тихцем сховала.
Залишилось відшукати,
де ж гараж отой підземний...
Таня пробує згадати,
але поки - все даремно.
ОГІРОЧКИ
Я з діжі відерцем воду
набираю залюбки,
набираю повно-повно,
по самісінькі крайки.
Понесу до тої грядки,
де з землі стирчать кілки -
там з дідусиком і братом
ми садили огірки.
Я тепер їх поливаю,
я доглянуть їх берусь,
як діждемось урожаю,
от радітиме дідусь!
Зеленіють вже рядочки,
вгору тягнуться ростки.
Виростайте, огірочки!
Наливайтесь, огірки!
У ЛІСІ ОСІННІМ
Я учора подружилась
із лісом осіннім,
де прозоро розповилось
в гілках павутиння.
Де на пні так несміливо
гріються опеньки,
дика яблуня згубила
яблучка маленькі.
Дуб там жолуді вкладає
в мохові подушки
і, як діткам, вистилає
золоті пелюшки.
Я грибочки в кошик склала,
вклала яблук трішки...
Білочці подарувала
лісові горішки.
СОНЯЧНИЙ БУКЕТ
Навколо осінь мороком зітхає,
та в мене невеличкий є секрет:
як вогник літа вберегти, я знаю -
складу з листочків сонячний букет.
* * *
Вже серпень літо у стоги складає...
Як дивно-сумно журавлі голосять!
І знов щезає ключ за небокраєм,
безодня та, немов, його ковтає,
шепоче листя стиха: осінь, осінь...
ПЕРШИЙ СНІГ
Тихенько випав перший сніг -
було це вранці-рано;
в цей час я бачила вві сні,
як мчу з гори на санях.
Мені наснилася зима -
красуня в білих квітах...
Прокинулась - аж ось вона:
сніжком мете привітно.
ЖЕНЯ ВЧИТЬСЯ РАХУВАТИ
У садочку, біля хати
Женя вчиться рахувати.
Раз - бджола на квітку сіла,
два - уже вона злетіла.
Три -гарбуз ми посадили,
він підріс - це вже чотири.
П’ять - черв’як заповз на стовпчик,
шість - склював його горобчик.
Сім - зварила мама борщик,
вісім - каші повен горщик.
Дев’ять - ми до столу сіли,
десять - смачно попоїли.
Я ГУЛЯЮ У САДУ
Я гуляю у саду
з братиком маленьким,
зараз я йому знайду
ягід червоненьких.
Покажу он ту бджолу,
що літа над нами,
і метелика зловлю
обома руками.
Я до яблуні піду
з братом потихеньку
і під деревом зберу
яблучок стигленьких.
Їх розділим пополам,
покладем в кишені...
Тільки груш йому не дам -
ще вони зелені.
ДЕРЕВО-ГОРІХ
Є у мене друг зелений -
дерево-горіх.
Він мене вітає чемно
зранку на зорі.
Загляда в моє віконце
дужий оберіг,
зазирає разом з сонцем
дерево-горіх.
Показав мені хитрунку
білочку торік,
він мастак робить дарунки,
дерево-горіх.
Я горішків назбираю
повен-повен міх,
ними щедро пригощає
дерево-горіх.
А один я закопаю
в землю, у дворі -
хай із нього виростає
дерево-горіх.
Я КУПАЮСЬ
Я купаюсь, ніби граюсь,
я хлюпочусь і плещусь,
мильні бульбашки пускаю,
веселюся і сміюсь.
Я пірнаю й виринаю,
животом торкаюсь дна,
з "аквалангом" опускаюсь
до "підводного човна".
Як торпеда розганяюсь,
мчу на хвилях, мов стріла...
поки лобом не вдаряюсь -
шкода, ванна замала.
ЯК ЦІКАВО У СЕЛІ
Як цікаво у селі!
Там курчатка є малі,
там грайливі кошенятка,
там жовтенькі каченятка,
там корова із телятком,
там кумедне поросятко,
там веселий пес Дружок
проводжав нас на ставок.
